У Львові 27-28 жовтня відбувся ІІІ Осінній медсестринський форум з міжнародною участю. Організатор: Львівський медичний коледж післядипломної освіти за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, USAID, Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА . Співорганізатори: Асоціація медичних сестер Львівщини, Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня
Тема форуму «Медсестринство перед обличчям викликів» обговорювали нові виклики – війну, ментальне здоров’я українців, психологічну та фізичну реабілітацію, а також новації, які запроваджують у сфері медсестринства в Україні.
На форум завітав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Оксана Збітнєва, директорка з координації органів центральної і регіональної влади Координаційного центру КМУ, радниця Прем’єр-міністра Ірина Микичак, колеги з Польщі та інші почесні гості 
 Під час форуму відпрацювали тренінги:
 Магія сервісу та ефективна комунікація в нових реаліях
 Гостра реакція на стрес. Техніки допомоги
 Базові реанімаційні заходи у дорослих та дітей
 Формування практичних навичок з використанням ПВХ контейнерів для інфузійних розчинів
 Система догляду за лежачим пацієнтом «Angel Med»
 Життя зі стомою
«Жодна система охорони здоров’я не може функціонувати без медичної сестри і брата. Зараз маємо застарілу нормативно-правову базу, невідповідність освіти тим вимогам, яким ми уже відповідаємо у своїх професійних вміннях. Тому хочемо побудувати 4-рівневу систему медсестринства в Україні, де медсестринство буде як окрема незалежна професія, яка може приймати клінічні рішення і керувати командами.
Зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.
Лікар-хірург – це лікар від Бога, але медсестра – це, дійсно, руки Бога. На Львів випала особлива відповідальність, ми дуже багато приймаємо поранених – це тисячі людей. І з ким би я не спілкувався, всі мають велику повагу до медсестер. Є десятки прикладів, коли люди мали мінімальні шанси на життя, але ваші руки, ваша любов, теплота – вдихнули життя. Тому щиро дякую і низько кланяюся вам за вашу працю.
Я розумію, що є покликання, але ваша праця має бути гідно оцінена фінансово, і ми на це звернемо особливу увагу»,